За останніми даними, уже понад п’ять мільйонів громадян України (тобто понад десять відсотків населення) регулярно користуються інтерентом. Отже, поява в українському культурному й інформаційному просторі такого явища, як усесвітня комп’ютерна мережа інтернет, стала історичним фактом, що його відносимо до дев’яностих років двадцятого століття. Тим не менш, і по сьогодні не маємо достатньої кількості досліджень, що вивчали б новітнє явище з точки зору гуманітаристики. Інтернет складається з численних файлів, розташованих на комп’ютерах, підключених до мережі. Ці файли утворюють смислові єдності, що звуться сайтами. Якщо вкотре провести вже доволі затерту аналогію “інтернет – бібліотека”, сайти можна порівняти з книжками, а файли, що їх складають, - зі сторінками книжок. Мета цього докладного опису найпростішого виміру структури інтернету – показати
важливість і засадничість поняття “сайт” для цілого розуміння інтернет-простору. Оскільки сайт є основним елементом інтернету, актуальним для вивчення з “нетехнологічної” точки зору, постає питання типології сайтів. Зокрема, журналістикознавство, яке вже визнало інтернет каналом
масової інформації [11], потребує детальнішого опрацювання “нових медіа”. Надто ж потребує цього українська гуманітарна думка, досі мало заанґажована у проблематиці віртуальних просторів.

Із наявних українських і закордонних досліджень інтернету як каналу масової інформації, більш-менш виразну спробу типології веб-сайтів віднаходимо в росіянина І. Давидова [2]: він сконцентровує свою увагу на інтернет-ЗМІ (отже, класифікація не охоплює численні не-журналістські ресурси) й поділяє їх на власне інтернет-ЗМІ та інтернет-версії традиційних ЗМІ. Далі він поділяє їх на новинні, коментарійні та змішані; авторського, редакціного та змішаного контенту; монотематичні й політематичні; державні, такі, що належать медіа-групам і ті, які належать політичним і бізнесовим групам; регіональні та загальнонаціональні.

На нашу думку, дана класифікація, хоч і ґрунтується на раціональних засадах, не задовольняє потреби узагальненого бачення та потреби називання, створення стереотипізованих образів елементів класифікації, вельми необхідних для вивчення нового культурного явища. Також, вважаємо, навіть для журналістикознавства не досить лише типології сайтів з відверто журналістичним наповненням. Хитка розмежованість інформаційних потоків інтернету [10; 8] робить необхідним під час дослідження сайтів
одного напрямку, мати в полі зору якогомога більшу кількість інших сторінок.

Спроби створення загальної типології інтернет-сайтів наявні у роботах С. Сляднєва “Типологія сайтів” [9], Калмикова й Л. Коханової “Інтернет-журналістика” [4] та на сайті “Євровеб” [3].

Таким чином, завдання статті – запропонувати можливу класифікацію інтернет-сайтів з огляду на уже існуючі спроби їх типологізувати. За матеріал дослідження правитимуть українські інтернет-сайти, тобто сайти, згенеровані в Україні або українцями, присвячені переважно українській тематиці.

У класифікації інтернет-сайтів, розробленій фірмою “Євровеб” [3] (критерії – мета, витрати, термін розробки), сайти поділяються на візитки (сайти, що презентують одну особу); промо-акції (сайти, цілком присвячені певній обмеженій у часі події); електронні магазини (сайти, на яких можна замовити за допомогою електронних грошей певний товар); інформаційні сайти (сайти, що “містять вичерпну інформацію в певній предметній галузі”); корпоративне представництво (великий сайт підприємства, що допомагає автоматизувати його діяльність); портал (величезний сайт, покликаний формувати певну спільноту людей з певними інтересами); система управління підприємством (подається досить маловиразна характеристика, що мало чим відрізняється від описів корпоративних представництв чи електронних магазинів).

Наведена класифікація має пенві недоліки: так, дуже відносною є відмінність між інформаційним сайтом і порталом, корпоративним представництвом і системою управління підприємством. Не зовсім ясно, куди у цій парадигмі можемо віднести, приміром, сайт “Новини.org.ua” (www.novyny.org.ua). Варто також відзначити незбалансовано глибоке представлення у цій класифікації бізнесових.

Інша класифікація (за А. Калмиковим і Л. Кохановою [7]) виділяє такі різновиди сайтів, відповідно до змістового наповнення: інформаційні (аналог новинарних ЗМІ); тематичні (також мають багато спільного з ЗМІ, але не новинарними, тут є більше об’ємних публікацій); корпоративні (сайти рекламного характеру, що мають просувати на ринку дане підприємство чи торговельну марку); комерційні (інтернет-магазини, сайти, через які ведеться безпосередня торгівля); бонусні (сайти, що пропонують ті чи інші безкоштовні послуги: програмове забезпечення, музику, реферати тощо). У цій класифікації не зовсім виразна межа бонусних і тематичних сайтів, наприклад, сайт “Весна” (www.vesna.org.ua) присвячено українізації комп’ютерних програм. Він містить безкоштовні програми, та, поза сумнівами, “тематичний”. Погано вписуються до такої типології і сайти-форуми, чати тощо, наприклад, сайт “Живий Журнал” (www.livejournal.com) чи його підрозділи, що існують майже самостійно (як-от гумористичні форуми про
життя українських політиків “НашаЮля”, “Наш Пєтя”, “Наш Коля”).

За принципом взаємодії з аудиторією, Михайло Омелін [7] виділяє: сайти з переважною інформативністю (сайти, у яких домінує однобічне передання інформації від розробників сайту до користувачів [6]); сайти з переважною інтерактивністю (сайти, автори яких головним своїм завданням бачать спілкування з аудиторією). Ця класифікація логічно впорядкована (значною мірою, завдяки своїй простоті), проте охоплює надто вузьку сферу існування інтернет-сайтів.

На нашу думку, дуже важливим є створення класифікації інтернет-сайтів за функціональною ознакою з урахуванням змістової складової. Адже саме функція сайту визначає та відображає значною мірою і його предметно-тематичне наповнення, й специфіку комунікації, й усі інші аспекти діяльності сайтів.

Виходячи з такої точки зору, ми пропонуємо поділити інтернет-сайти на такі групи.

Інтернет-ЗМІ. До цієї групи ми пропонуємо відносити інтернет-сайти, що їхня функція – поширювати переважно журналістську інформацію, тобто інформацію про суспільно актуальні в тій чи іншій галузі події, зібрану й препаровану професіоналами-журналістами й/або з застосуванням професійних журналістських технологій. Прикладами можемо вважати сайт “Українська правда” (www.pravda.com.ua), що публікує здебільшого інформаційні повідомлення інформаційних агенцій та інформаційні, аналітичні й публіцистичні матеріали професійних журналістів або просто відомих осіб із дотриманням стандартів журналізму. Інший приклад – сайт “5 канал” (www.5tv.com.ua), де поєднується
інтернет-трансляція передач 5 телевізійного каналу з публікуванням друкованих оперативних новин і друкованих версій публіцистичних передач телеканалу.

Корпоративні сайти. Сайти, мета яких – інформувати, головним чином, про існування та діяльність певних структур: організацій, підприємств, громад тощо. Смисловий наголос ми робимо саме на здебільшого однобічному поширенні назовні інформації із відносно замкнутого середовища (що, разом з тим, абсолютно не виключає наявності інтерактивних складових таких сайтів). Прикладами можемо назвати сайт харківського видавництва “Акта” (www.acta.com.ua), сайт Ради національної безпеки й оборони (www.rainbow.gov.ua). Також до корпоративних можемо віднести й певну частину сайтів населених пунктів (сайт Тернополя – www.misto.ternopil.net), станцій (сайт станції Лубни – www.lubnystation.narod.ru) зокрема, таких, де переважає загальна інформація про місто, селище або село, а не детальні довідкові відомості, не журналістська інформація з цього пункту й не рекламування доступних тут товарів і послуг (це не означає, однак, що у корпоративному сайті такої інформації не може бути взагалі, вона лише не повинна домінувати). До корпоративних сайтів варто відносити й сайти офлайнових ЗМІ, присвячені не так наданню оперативної актуальної інформації, як інформуванню про діяльність,
структуру etc. даних ЗМІ.

Персональні сайти. Сайти, що надають відомості про окремих осіб і їхню діяльність. Наприклад, персональний сайт Юлії Тимошенко (www.tymoshenko.com.ua), сайт журналіста Вахтанга Кіпіані (www.kipiani.org). Сюди ж можна віднести й сайти, що симулюють ту чи іншу особистіть, приміром, сайт Бегемота Замбезького “Країна чудес” (www.krainachudes.org - сайт імітує особу, що присвятила себе викриттю біографічних та інших таємниць українських громадських діячів).

Рекламні сайти – такі сайти, що їх присвячено рекламуванню товарів, послуг тощо. На нашу думку, до даної групи є сенс відносити й сайти приватних оголошень на зразок “Роботи” (www.robota.uzhgorod.ua), і сайти реклами певних товарів і послуг, що автоматично відкриваються разом із деякими іншими сайтами (наприклад, сайт www.imena.com.ua).

Інтернет-магазини. Функція таких сайтів – здійснювати безпосередні торговельні операції через інтернет або з застосуванням систем електронних грошей, або через попередні замовлення. Приклади інтернет-магазинів – сайт із продажу книжок “Бамбук” (www.bambook.com.ua), інтернет-магазин “CD й DVD” (www.cddvd.com.ua), інтернет-магазин туристичного спорядження “Ґорґани” (www.gorgany.com).

Довідкові сайти мають за головну мету надання читачеві довідкової інформації з певної тематики. Деякі з них виконують пошукові функції у значних сегментах інтернету, як-от “Google-Україна” (www.google.com.ua), “Мета” (www.meta-ukraine.com), “Уандекс” (www.uandex.com): вони видають користувачеві список сайтів певної тематики чи список сайтів, де зустрічаються введені користувачем ключові слова й вирази. Також сюди слід відносити сайти, що надають інформацію розкладового характеру і т.ін., наприклад сайт “Укрзалізниця” (www.uz.gov.ua), що його основний розділ – залізничний розклад зі зручною навігаційною системою (хоча цей сайт можна назвати перехідним, бо значною мірою він інформує про діяльність “Укрзалізниці”, а це є ознакою корпоративного сайту). Сутність функціонування даної групи сайтів – у взаємоспрямованій комунікації (за типологією І. Лєвого, простий двосторонній зв’язок та зв’язок з одним послабленим напрямом [6]), яка передбачає інформаційний запит користувача й надання відповіді сайтом.

Інтернет-збірні. Функція даної запропонованої нами групи сайтів – накопичувати інформацію певного типу за зразком сховищ і бібліотек. Приклади таких сайтів – інтернет-бібліотеки на зразок “Поетики” (poetyka.uazone.net), музичні збірні (скажімо, сайт “Пісні”, www.pisni.org.ua), фотозбірні (www.photo.optima.ua - сайт-збірня приватної фотографії), тобто сайти, що містять певну кількість творів відповідних видів мистецтв (хоча інтернет-збірні не конче мусять накопичувати саме мистецьку
інформацію, приміром, сайт www.programy.org.ua є збірнею комп’ютерних програм).

Сайти-твори. Ці сайти повинні знайомити користувачів із певним конкретним витвором людської культури. Зразком можна вважати пародійний сайт “Гостьова книга Буратіно”
(www.zhurnal.ru/nepogoda/buratino.html), основа якого – відповідний літературний твір, пародія на стандартні “гостьові книги”. Сайти ж суміжної тематики на зразок офіційного українського сайту фільму "Гаррі Поттер та кубок вогнища" (harrypotterandthegobledoffire.com.ua) функціонально мало відрізняються від корпоративних сайтів.

Інтернет-спільноти. Функція таких сайтів – організовувати інтерактивне спілкування рівноправних користувачів (простий двосторонній зв’язок), яке може ґрунтуватися на певній тематиці (сайт “Майдан” www.maidan.org.ua із підзаголовком “пульс громадянського спротиву” присвячено боротьбі проти корупції та за права людини, сайт “Київ-Х” www.kiev-x.com - проституції, порнографії та сексу як елементу сфери розважальних послуг), певній груповій ідентичності (сайт растаманів “Раста-Україна” www.rasta.com.ua,
сайт уболівальників ФК “Волинь” www.fc.volyn.net) тощо. Основа таких сайтів, на відміну від інших, не повідомлення, підготовлені певною особою-керівником чи групою осіб-керівників сайту, а електронні листи відвідувачів сайту, часто оформлені як форуми [5].

Також вважаємо за потрібне означити тип сайтів, традиційно називаний порталами. Це сайти великого обсягу, підкреслено функціональні, поєднують у собі ознаки всіх чи багатьох вищенаведених типів інтернет-сайтів, наприклад сайт “Український портал” (www.uaportal.com) або сайт “Весь Харків” (www.all.kharkov.ua), розважальний портал rozvaga.info.

Отже, інтернет-сайти, за функціональною ознакою з урахуванням тематики, ми пропонуємо поділяти на десять типів: інтернет-ЗМІ, корпоративні сайти, персональні сайти, рекламні сайти, інтернет-магазини, довідкові сайти, інтернет-збірні, сайти-твори, інтернет-спільноти, портали. Саме така структуризація повинна сприяти ефективнішому розумінню інтернету як явища та ефективнішій взаємодії з ним.

Перспективним і важливим напрямком досліджень бачимо подальше пророблення класифікації інтернет-сайтів, зокрема створення типології інтернет-ЗМІ.

Література
1. Аудиторія українського Інтернету // SputnikMedia, www.sputnikmedia.net.
2. Давыдов И. Массмедиа Рунета. Основные тенденции развития и анализ текущей ситуации: аналитический доклад // Среда – 2001 - № 11-12, www.internews.ru/sreda/rubrik/internet.htm.
3. Евровеб: типология сайтов // Евровеб, www.euroweb.ru.
4. Калмыков А., Коханова Л. Интернет-журналистика. – М.: РИП-холдинг, 2005. – 121 с.
5. Коцарев О. Вияви інтерактивності у структурі українських інтернет-газет. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна – 2003. - № 583/2003. – с. 141-144.
6. Левый И. Теория информации и литературный процесс // Структурализм: за и против: Сборник статей. – М.: Прогресс, 1975. - с. 277-309.
7. Омелин М. Феномен корпоративных медиа. // Резидент, www.resident.ru.
8. Пронина Е.Е. Психология журналистского творчества. – М: РИП-холдинг, 2002. – 213 с.
9. Сляднев С. Типология сайтов. // CyberInfo, www.cyberinfo.ru.
10. Щербина В. Н. Сетевые сообщества в ракурсе социологического анализа: Опыт рефлексии становления «киберкоммуникативного континуума». – Запорожье: Просвіта, 2001. – 228 с.
11. Morris M., Organ C. The Internet as Mass Medium. // JCMC 1/1996, http://www.ascusc.org/jcmc/vol1/issue4/morris.html.

Возраст сайта – важный фактор для поискового продвижения. Сразу стоит сказать, что возраст – это не столько дата регистрации домена, сколько первая индексация на нем целевым поисковиком какого-то контента совпадающей с нынешней тематики. Именно от настоящей даты запуска сайта (пусть и в какой-то «рыбной», пробной версии) стоит отсчитывать его возраст с точки зрения поисковой системы. Чем сайт взрослее, тем больше к нему алгоритмического доверия. И, соответственно, для молодого сайта необходима специфическая стратегия продвижения. Кстати, если необходим быстрый старт в ТОП по сложным ключевикам, иногда выгодно выкупить старый сайт – желательно, из лидеров выдачи (во всяком случае, необходимо убедиться, что на него не наложены санкции).

Доклад специалистов «Яндекса» на мадридской конференции WWW в 2009 году широко обсуждался в оптимизаторской среде, но с тех пор утекло немало воды: появились новые алгоритмы, в том числе и система машинного обучения «Матрикснет». Тем не менее, базовые принципы мадридского доклада остаются актуальными при ранжировании – способ выявления платных ссылок и подход «Яндекса» к интерпретации этих данных не изменились.

На конференции CyberMarketing-2011 (7 октября, Москва) с докладом выступит один из соавторов мадридского доклада «Использование категоризации текстов ссылок и анализа графов для идентификации платных ссылок», руководитель группы в отделе веб-поиска «Яндекса» Кирилл Николаев. Тема его доклада – подход к ранжированию коммерческих запросов. Проще говоря, будет озвучена и объяснена официальная позиция «Яндекса» по отношению к SEO и ссылочному ранжированию. Чтобы подготовить участников конференции к этому достаточно сложному для восприятия выступлению, в этой статье мы вспомним мадридский доклад и в каком-то смысле адаптируем его теоретические выкладки к практическим принципам поискового продвижения.

Помимо доклада специалиста «Яндекса» на конференции будет еще 6 полезных и интересных доклада, представленных ведущими специалистами отрасли. Стоимость участия – всего 5000 рублей, а зарегистрироваться вы можете прямо сейчас на сайте www.cybermarketing.ru.

В SEO термины «зеркало» и «склейка» имеют важное значение, поэтому каждый сайтовладелец, самостоятельно продвигающий свой ресурс, должен разобраться в этом вопросе. В зеркалах и склейке нет ничего сложного, однако нужно четко представлять себе весь механизм.

С настоящим зеркалом сайта обычный сайтовладелец практически никогда не сталкивается, потому что крайне редко возникает ситуация одновременного существования двух и более полных или частичных копий сайта на разных серверах с разными IP. Это требуется обычно для поддержания очень больших и высоконагруженных сайтов, к которым одновременно обращаются тысячи человек.

Указать главное зеркало можно в файле robots.txt с помощью директивы Host. Эта директива с гарантией работает при выборе зеркала при настроенном редиректе, а если речь о независимых копиях сайта, то она лишь является важным фактором для решения поисковика, но не прямым указанием для него.

Правило для настоящих зеркал: обязательно ставить редирект с кодом 301 на основное зеркало и прописывать основное зеркало в robots.txt дополнительных зеркал.

Немного истории

В прошлом мы рассказывали о PageRank – базовом алгоритме определения авторитетности веб-страниц, который стал основой успеха Google. Хотя для большинства людей с высшим образованием это не новость, все-таки скажем в дополнение, что идея определения авторитетности по количеству цитирований далеко не нова. Пейдж и Брин просто адаптировали ее к конкретной задаче создания алгоритма для поисковой машины. Изначально же индекс цитирования как база данных с информацией по ссылкам между статьями появился еще в 19-м веке. Более точные количественные расчеты авторитетности ученых, статей и журналов (импакт-фактор) появились в 1960-х годах – и их можно называть общими терминами «индекс цитируемости», «фактор популярности» и так далее. Они отличаются по методикам расчета, но общий смысл примерно одинаков.

Поисковые подсказки появились в основной выдаче «Яндекса» летом 2008 года. Эту технологию российский поисковик позаимствовал у Google – задумка настолько удачна, что без ее внедрения «Яндекс» начал бы терять аудиторию (и тут уже не до авторского права на идеи!) До внедрения в стандартный поиск функционал подсказок был около года доступен пользователям «Яндекс.Бара» – на этой лояльной аудитории сервис тестировался и набирал статистику.

С развитием социальных сетей и рекомендательных механизмов («лайков») поисковые системы получили еще один фактор ранжирования, который вполне могут подключить к алгоритмам расчета релевантности уже в ближайшее время. Однако бренд-платформа, то есть комплекс средств коммуникации бренда с аудиторией в web 2.0-системах, нужна не только для получения естественных ссылок и наращивания некого гипотетического социального «лайктраста». Уже сейчас, сегодня грамотное взаимодействие с целевой аудиторией позволяет:

увеличить трафик на сайт;
увеличить конверсию сайта (за счет увеличения уровня доверия к бренду и лояльности).

В поисковом продвижении есть свои мифы, легенды и стереотипы. Но SEO развивается и меняется быстрее, чем большинство других рекламных технологий. Что было актуально вчера, сегодня уже неумолимо уносится Летой в архив Гадеса. Согласитесь, если придти в агентство наружной рекламы, то можно заказать точно такой же биллборд 3 на 6 м, как и 10 лет назад. А вот делать такую же поисковую оптимизацию, как даже 3 или 2 года назад — бесполезно, даже вредно. Некоторые устоявшиеся предрассудки стоят того, чтобы быть развеянными! Этим мы и займемся в сегодняшней статье.

Сложно оценить, сколько денег ежегодно теряют владельцы сайтов из-за взломов и вирусов, однако это весьма внушительная цифра. Киберзлодеи и хакеры проявляют достойную лучшего применения хитрость, однако существуют достаточно простые правила, которые позволят практически на 100% защитить сайт (и бизнес, который за ним стоит). Но сначала стоит понять: вирус — это не частная проблема вашего компьютера, а угроза для вашего бизнеса. Как вирусы могут навредить сайту? Современные вирусы крайне редко выполняют чисто деструктивные задачи: они не стирают всю информацию, а пытаются незаметно украсть пароли (особенно от платежных систем) или размножиться, заразить как можно больше компьютеров. Существует множество различных типов вирусов, связанных с интернетом.

Вот так примерно ОН ВЫГЛЯДИТ.

Главное в том, что его можно включать шоткодом в новости и персональные странички.

Собственно я с его помощью представлю здесь на сайте список своих работ - свое е107 портфолио.